ЗДО №1, ”Світанок”, Сквира
Сквирський район, Київська область

Готовність дитини до школи

Готовність дитини до школи

 

Усе дошкільне життя дитини – це і є підготовка до школи. Найголовніше – не впадати в крайнощі. Не перестаратися із заняттями, викликавши заздалегідь відразу до навчання. Але і не пускати усе на призволяще, сподіваючись, наприклад, на вихователя дитячого садка.

У дошкільному віці у старшого дошкільника тільки починають виникати риси учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і своєю діяльністю, достатній рівень розумового розвитку і розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання.

Оцінити розвиток майбутнього першокласника можна самим. Спеціальні тести цілком доступні, але одна окремо взята методика не дозволяє повністю оцінити усі сторони розвитку дитини. Та все ж така перевірка покаже, над чим варто ще попрацювати.

Дитину вважають неготовою до школи, якщо вона:

  • налаштована виключно на гру;
  • недостатньо самостійна;
  • надмірно збудлива, імпульсивна, некерована;
  • не вміє зосередитися на завданні, зрозуміти словесну інструкцію;
  • мало знає про навколишній світ, не може порівняти предмети, не може назвати узагальнююче слово для групи знайомих предметів та ін.;
  • має серйозні порушення мовного розвитку;
  • не уміє спілкуватися з однолітками;
  • не хоче контактувати з дорослими або, навпаки, занадто розв’язна.

 

Зазвичай, коли говорять про «шкільну» готовність малюка, мають на увазі головним чином його інтелектуальний розвиток. Але є ще одна, не менш важлива сторона. І вона пов’язана з психологічною підготовкою дитини. Ось на які моменти варто звернути увагу.

  • Важливо, щоб до школи у дитини був досить різноманітний досвід спілкування з незнайомими людьми – і дорослими і дітьми. Давайте малюкові можливість практикувати у встановленні нових контактів. Це може відбуватися в поліклініці, на дитячому майданчику, в магазині.
  • Деякі діти губляться, не маючи навички «виживання в натовпі» (зайдіть у будь-яку школу на перерві). В якості тренування час від часу можна узяти сина або дочку на великий розважальний захід, відвідати вокзал, проїхатися в громадському транспорті.
  • Не секрет, що не завжди оточення доброзичливе і повне розуміння. Учіть дитину не розгублюватися, коли її критикують або – дитячий варіант – дражнять. Готуйте її до того, що в школі вона може зіткнутися і з негативними оцінками своєї роботи. Тобто, удома важливо мати досвід і похвали, і осуду. Головне, щоб малюк розумів: критикуючи його, ви даєте оцінку не його особі в цілому, а конкретному вчинку. Прекрасно, якщо у дитини буде вироблене досить стійке позитивне само ставлення «Я хороша», «Я хороший». Тоді на зауваження або на не занадто високу оцінку учителя дитина не образиться, а постарається щось змінити.
  • Важливо для дитини уміти висловлювати свої потреби. Удома оточення розуміє його з півслова або за виразом обличчя. Не варто чекати того ж від учителя або однокласників. Просіть малюка повідомляти про свої бажання словами, по можливості організовуйте такі ситуації, коли йому треба попросити про допомогу незнайомого дорослого або дитину.
  • У школі малюк нерідко потраплятиме в ситуації порівняння з однолітками. Значить, варто ще до школи постежити за ним в іграх, що включають момент змагання, конкуренцію дітей. Як він реагує на успіх інших, на свої невдачі і тому подібні ситуації?
  • Старайтеся, щоб дитина звикала працювати самостійно, не вимагала постійної уваги і заохочення з боку дорослого. Адже на уроці учитель навряд чи зможе приділити кожному однакову увагу. Поступово переставайте хвалити дитину за кожен крок в роботі – хваліть за готовий результат.
  • Привчайте малюка спокійно сидіти і працювати впродовж певного часу. Включайте в розпорядок дня найрізноманітніші заняття, чергуючи спокійну роботу за столом з рухливими іграми. Особливо це важливо для збудливої, рухливої дитини. Поступово вона звикне до того, що кричати і ганяти можна в певний час. Тоді буде здатна і в школі дочекатися перерви.
  • З перших днів ваш першокласник почуватиме себе упевнено, якщо заздалегідь прищепити йому елементарні навички роботи на уроці. Наприклад, навчіть правильно тримати олівець, орієнтуватися на сторінці зошита або книги, уважно слухати інструкцію і виконувати її, відлічувати потрібну кількість клітинок і т. д. – Варто пам’ятати ось ще про що. При вступі до загальноосвітньої школи дитина не зобов’язана уміти читати, писати або рахувати. Та все ж новий важливий період у своєму житті краще розпочинати з відчуття «Я можу робити ось це і це», чим з відчуття «Я не умію нічого, що уміють інші діти».

Логін: *

Пароль: *