Ігровий простір дитини: логіко-математичний розвиток
Консультація для батьків
Ігровий простір дитини: логіко-математичний розвиток
У багатьох батьків встає питання, коли і як розвивати творчі здатності дітей. Цікаво, що ні в кого не виникає подібного питання, коли маляти вчать говорити. З ним просто розмовляють від дня його народження, тобто заздалегідь створюють умови для розвитку мови
Точно так само й для розвитку творчих здатностей потрібно якомога раніше оточити маляти такою обстановкою й таким середовищем, які б стимулювали найрізноманітнішу творчу діяльність: приготувати кубики з буквами, абетку на стіні, папір і фарби-олівці для малювання, різноманітні карти й книги, спортивний інвентар (кільця, турніки, драбинки, канати та ін.), дістати з ящика татові інструменти, будівельні матеріали (кубики й цеглинки), пісок, вимірювальні прилади й багато чого іншого, загалом, все те, що дозволило б значно розширити світ дитини
Ви знаєте, що відбувається, якщо помістити самий звичайний огірок у розсіл? Правильно, він стає солоним. Точно також і з дітьми. Звичайно, навіть якщо не задаватися метою створення розвиваючого середовища, дитина однаково буде розвиватися. Різниця лише в тім, що в дитини, що має під руками більше стимулюючого матеріалу, розвиток буде йти набагато більше динамічніше і різнобічно. Тому навіть просто створивши для дитини розвиваюче середовище й не особливо зосереджуючи на спеціальних заняттях, ви вже активізуєте процеси його творчого й інтелектуального розвитку
Отже, давайте спочатку пройдемося по конкретних ідеях, а потім виведемо загальні закономірності про те, як організувати розвиваюче середовище будинку
Будинку й стіни допомагають
Стіни - один із самих зручних способів розміщення інформації От що пишуть Нікітіни в книзі «Ми й наші діти»: «Один професор, згадуючи дитинство, дивувався, з якою жвавістю й точністю він може представити малюнок на шпалерах у дитячій і навіть формі тріщин на білій стелі. Так чому ж, дивувався він, не дати для запам'ятовування "на все життя" таких згустків людських знань, якими є географічна карта або таблиця Менделєєва? Ці перші враження можуть мимоволі викликати зацікавленість до якоїсь області знання й навіть розвити певні здатності дитини.»
Поки ваш карапузик маленький, стіни краще прикрашати великими яскравими картинками. Під картинками можна зробити підпис – назва предмета, зображеного на картинці. Які картинки можна розміщати? Фотографії й картинки людей, рослин, овочів-фруктів, тварин, предметів домашнього побуту й т.д. У міру росту маляти, картинки переміняються – можна повісити географічні карти, карти тваринного й рослинного миру, алфавіт, цифри, геометричні фігури, схему сонячної системи й т.д. Можна підписувати предмети інтер'єра словами, як це рекомендує Доман.
Основне достоїнство подібного способу розміщення інформації - те, що вона часто попадається дитині на очі й добре запам'ятовується. Зверніть увагу, що картинки обов'язково повинні бути більшими – дитина повинна добре їх бачити, не напружуючи зір. Картинки на стіні можна закріпити англійськими шпильками, заганяючи їх по саму голівку під шпалери або на скотч. Якщо у вас картинки формату А4, то зручно розміщати картинки в мультифорах – приклеївши її один раз, ви потім просто можете періодично міняти картинку.
Монтессорі на кухні
Починати роботу з розвитку дрібної моторики краще із самого раннього віку. Уже грудному маляті можна масажувати пальчики, а дитинкам постарше можна вже пропонувати різні ігри для розвитку дрібної моторики. І для цього необов'язкові покупні монтессори-материали, тому що величезна безліч розвиваючих ігор можна придумати за допомогою підручних засобів. І кухня в цьому плані – дійсний скарб!
Що можна робити?
На підношення (лист для випічки) тонким шаром рівномірно насипаємо будь-яку дрібну крупу, проводимо пальчиком маляти по крупі. Вийде контрастна лінія. А тепер запропонуєте художникові малювати самостійно – дощик, крапки, хвилі й т.д.
Насипаємо крупу в носок, і нехай дитина їх мацає. Можна зробити по 2 носки із гречкою, 2 з рисом, 2 із квасолею/горохом, 2 із цукром/зіллю - і нехай карапуз шукає парні носки.
«Попелюшка». Сортуємо! Змішуємо велику крупу, наприклад квасоля й горох, і просимо маляти розсортувати. Або можна сортувати по кольорах, добре підійде в цьому плані ізюм – наприклад білий, коричневий і чорний. Гри із ситом: змішуємо рис і манку, показуємо маляті зернятка рису й крупинки манки й ставимо завдання: як вибрати звідси всі рисові зернятка?
Насипаємо суміш у сито й просіваємо. Відділення однієї крупи від інший схоже для дитини на фокус. Поясните, чому так виходить, насипавши в сито, спочатку чисту манку, а потім рис. Дайте маляті самому проекспериментувати.
Ставимо кілька ємностей (каструльок, більших чашок), в одну насипаємо крупу й даємо ложку-ополоник – нехай пересипає крупу сюди.
Беремо ємність із вузьким горлечком і просовуємо туди фасолинки, горох або рис. Можна взяти пластмасову банку з-під масла, наклеїти на кришку мордочку, у місці рота зробити отвір і «погодувати» намальованого чоловічка.
«Скарби». Закопуємо в тазик із крупою які-небудь скарби й нехай карапуз їх шукає.
Експлуатуємо дитячу працю: учимо солити. Насипаємо солі й показуємо, як солити. Можна також грати з манкою або з піском у пісочниці.
Поролонові губки, якими миють посуд – відмінний конструктор! Вони добре скріплюються й дозволяють побудувати всілякі башточки!
Тісто - можна звичайне, а можна солоне (1склянка борошна:1склянка солі й небагато води). Місимо, розгортаємо, звертаємо рулетики, ліпимо пасочки і печиво. Із солоного тіста можна ліпити різні фігурки, а потім їх розфарбувати фарбами.
И ще допомагаємо мамі - приносимо-подаємо картоплю, оббираємо цибулю, наводимо порядок у картопляних очищеннях, або влаштовуємо звуковий супровід, для чого юному музикантові буде потрібно кілька каструль і ложка:).
Для юних квіткарів розстеляємо більшу клейонку, щоб потім було легше забрати наслідки. Насипаємо землі або пісок, ставимо горшочки й даємо в руки лопатку або ложку – нехай насипає. Керамзит – помити й насипати в сітчастий мішечок (у таких іноді продають фрукти або деякі іграшки, наприклад), торкаємо й перекочуємо в ньому камінчики. І, звичайно, насипаємо їх у квіткові горщики. При бажанні можна посадити справжні квіти чи вазони
Поради батькам щодо занять математикою вдома.
Для того щоб заняття були ефективними, потрібно створити навколо дитини розвивальне середовище, наповнене практичною математикою.
— Скільки яблук на столі?
— Скільки людей прийшло до нас в гості?
— Котра зараз година?
— Дай-но мені, будь ласка, 5 виделок.
— Давай купимо 7 апельсинів.
Ось декілька ідей: Разом з дитиною рахуйте кроки. Співайте пісеньки, читайте вірші, в яких зустрічаються числа. Розглядайте книжки із цифрами, читайте казки, оповідання, наприклад, «Вовк і семеро козенят», «Білосніжка і семеро гномів» тощо. Перераховуйте предмети, підсумовуючи. Наприклад, «Один, два, три, чотири, п’ять — всього п’ять». Звертайтеся до дитини із проханням дати вам указану кількість предметів: «Дай-но мені, будь ласка, три цукерки» тощо. Ліпіть цифри з пластиліну, викладайте з паличок, намистинок, малюйте на папері, на снігу — так дитині легше буде запам’ятати графічний образ цифр. Грайте в ігри, де використовуються цифри та числа. Обговорюйте числа, що мають значення для дитини, наприклад, номер будинку, вік дитини, кількість членів сім’ї, вік братиків, сестричок тощо. Грайте в «Класики» на підлозі, на асфальті — нехай дитина стрибає по порядку від цифри до цифри. Співвідносьте число та кількість, наприклад, коли накриваєте на стіл, співвідносьте кількість тарілок, виделок, ложок з кількістю людей. Повсякденні побутові ситуації можуть стати маленькими уроками математики. Усе це є дуже важливим і має стати невід’ємною складовою вашого життя. Уміння батьків природним шляхом створювати реальне математичне середовище навколо своєї дитини сприятиме формуванню в неї інтересу до вивчення математики у школі, адже вона в повсякденному житті, з одного боку, потребуватиме цих знань, а з іншого — матиме можливість їх застосовувати.
Отже, ігровий простір повинен сприяти розвитку орієнтовно-пізнавальній діяльності, що забезпечує засвоєння нових знань, формування розумових дій, розвиток провідних психічних процесів дитини; сприяти розвитку логіко-математичних, творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних дошкільнят.
