Небезпека отруєння грибами
Міністерство охорони здоров’я України попереджає про небезпеку отруєння грибами
У зв’язку із початком грибного сезону та з метою здійснення профілактичних заходів серед населення Міністерство охорони здоров’я України попереджає про небезпеку отруєння грибами.
Найчастіше отруєння обумовлені вживанням в їжу грибів блідої поганки (у 95%), які помилково сприймаються за їстівні печериці чи сироїжки. Отруїтись можна, з’ївши навіть третину гриба. Нерідко отруюються грибами, які більшість досвідчених грибників спокійно кладуть до кошиків: це стається, якщо збирати дуже молоді гриби, коли ще не проявилися морфологічні ознаки. Наприклад, збирають сироїжки, а серед них може заховатися бліда поганка, яка ще не розкрилася і зовні їх нагадує. Тоді її можна помилково зірвати. Також стається чимало випадків, пов’язаних із вживанням таких видів, як рядовка тигрова, печериця жовтошкіра, строчки, гриб-парасолька, опеньок несправжній тощо.
Отруїтися можна не лише отруйними грибами. Причинами отруєння може бути неправильне приготування умовно їстівних грибів, вживання старих або зіпсованих їстівних грибів, вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників). Крім того, отруєнням загрожують гриби, що виростають поблизу автомагістралей та промислових підприємств та накопичили у собі токсичні елементи (свинець, ртуть, кадмій, миш’як тощо).
На тихому полюванні слід пам’ятати головне правило грибника: збирати варто лише ті гриби, про які достеменно відомо, що вони їстівні. Не варто збирати незнайомі гриби поблизу магістралей, на промислових територіях, смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних місцях. Не слід зривати гриби з циліндричною ніжкою, в основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою. Небезпечними можуть виявитися гриби з ушкодженою ніжкою, старі, зів'ялі, червиві або ослизлі. У жодному разі не можна збирати пластинчаті гриби, оскільки отруйні гриби маскуються під них. Небезпечними є шампіньйони та печериці, у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору. Не варто порівнювати зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках: вони не завжди відповідають дійсності. Також небезпечно куштувати сирі гриби на смак.
Після збору гриби слід ще раз перевірити вдома, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні необхідно викинути. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом, також слід викинути. Гриби слід промити, у маслюків та мокрух треба зняти з капелюшка слизьку плівку.
Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.
При обробці гриби треба кип'ятити 10-15 хвилин у воді, після чого відвар злити. Лише тоді гриби можна варити або смажити.
Обов'язково слід вимочити або відварити умовно їстівні гриби, які використовують для соління: грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, що дозволить позбутися гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.
Не варто пригощати грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.
Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.
Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд, також може статись отруєння.
Слід суворо дотримуватися правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання — ботулізм.
Якщо отруєння все ж таки виникло або є така підозра, то необхідно негайно промити шлунок слабким соляним розчином, після цього обов'язково звернутися до найближчої лікувальної установи. Усі члени родини, які вживали гриби навіть в незначній кількості і на момент прибуття лікаря не мають ознак отруєння, підлягають госпіталізації – ці ознаки можуть виникати через дві-три доби.
До клінічних ознак отруєння можна віднести — загальну інтоксикацію організму, головний біль, запаморочення, кволість, втрата свідомості, блювоту, пронос, нерідко кров'ю, біль у животі. У деяких хворих проявляється блідість та жовтушність шкіри.
